Відгуки наших клієнтів

За кермом з 2011, у 2015 вирішив покращити свій скілл водіння, тоді ще їздив на «блатній» руці і думав, що це рівень. Об'їздив пару шкіл контраварійної підготовки, але ніхто особливо не справив сильного враження. Гугл підкинув Фізику Руху, я зустрівся особисто в місті з Олександром Саракєєвим, тоді ще водієм «спорт лачетті», і коли побачив, що він живе своєю справою, варіантів та сумнівів не залишилося, до цієї школи я й записався. Пройшов повний курс із подругою на двох машинах і з другим викладачем Сергієм Юраковим, відчутно став впевненіше почуватися за кермом і керувати автомобілем. Також почав стежити за різними автомобільними подіями, що відбуваються у Києві за участю "фізиків". У 2017 придбав Форд Мустанг, який мене лякав і не особливо слухався, вирішив його втихомирити на тих же курсах, закінчив курс навіть зі швидкісними вправами на злітній смузі. Паралельно усвідомив, що хочу зайнятися дрифтом і виник чіткий запит допомогти знайти та побудувати машину. Знайшли ми її все в тому ж 2017 році і на даний момент я все ще продовжую вдосконалювати свій скіл (автомобіль теж) і вчитися керувати своїм вже третім автомобілем, вже бмв і боком.

Ось і закінчився мій другий курс навчання у FDW...Після зимового курсу, коли за короткий період завдяки навчанню та моєму інструктору Владу, я навчилася контраварійної їзди снігом та льодом. А зараз ми насолоджувалися))) їздою заднім ходом! Фантазії викладача не було меж, з кожним разом фішки розставлялися все більш химерно! Але зате тепер-будь-яке паркування заднім ходом-швидко і без зайвих рухів кермом, а в умовах міста - це просто необхідно!!! Дякую, #fdw!

Велике дякую за заняття! син дуже задоволений! щодня щось видає з почутого! супер!!!!Олю, ви не уявляєте як це! Він приїхав, ну як – нормально, класно – і все! А потім котрий день поспіль із нього сипле!

То про світлофори, то про способи гальмування, то про особливості конструкції, то про безпеку водіння, то про гонки - ріг достатку прямий інформаційного))) Одне але - тепер вимагає щоб я його пускала заводити машину))))) Вмію! - кричить,  Саша довіряв, а ти ні!)))) Поки домовилися, що спробуємо десь на майданчику)))) Загалом - спасибі! Малий задоволений, я рада, менший заздрить))))

Велике дякую Марині. Ми навчились:

• пристібатись за кермом, т.к. знаємо, що всі вдалі збіги обставин, коли ми потрапляли в ДТП і були не пристебнуті - удача, і ми вважаємо за краще бути серед 95% нормальних людей, які не завжди залежать від удачі, а не 5%, народжених у сорочці
• пристебнутий стан змінює нас не тільки перетягнутим кермом, а й іншим рівнем усвідомлення
• все, що відбувається з нами в автомобілі, залежить від нас, а не від піску на узбіччі, не від того хлопця, який нас підрізав, і не від удареного диска, через який спускає колесо
• ми знаємо, що сваритись і сідати за кермо – наш власний вибір. Нещодавно наш друг не помітив поїзд на перезді без шлагбауму, ми випитували його "як це? з дитиною, від машини одні двері залишилися!!! (вони, на щастя, вилетіли)", і випитали, що за 10 хв до того він сильно посварився. У нас була однозначна реакція: А Марина говорила!
• ми знаємо, що капризи нашої дитини (жарко їй у кріслі, тисне в попу та ін.) вирішуються зняттям куртки, футболом в айпеді – це наша відповідальність
• ми знаємо, яку швидкість може розвинути наш автомобіль, тим більше маленький з 1,6 л і як це може здивувати оточуючих, і нас це не цікавить. Якщо знадобиться – ми поїдемо на трек.
• ми знаємо, що підлокітник, шкіра, коламбус, навігація, клімат, круїз - хибне уявлення про безпеку. При неконтрольованій швидкості наша шкіра та табурет у ставридці ведуть до однакових результатів.

Можливо, ми не дізналися абсолютно нових речей, але у нас було 3 години замислитися над нашою відповідальність за наше життя, і це дуже важливо і багато.
Величезне дякую!